Бурштиновий Келербір (Amber Kellerbier)
Масова часта сухих речовин у початковому суслі – 12,9%
Алкоголь – 4,8 % об
EBC (колірність) – 26
Засип (100% Weyermann®):
Vienna Malt – 40%
Munich Malt Type II – 40%
Melanoidin Malt – 10%
Caraamber® Malt – 5%
Acidulated Malt – 4%
Roasted Barley – 1%
Затирання (Настійний метод):
білкова пауза 52°C – 20 хв.;
мальтозна пауза 62°C – 20 хв.;
пауза оцукрення 68°C – 30 хв.;
пауза оцукрення 72°C – 20 хв.;
перекачка на фільтрацію 78 °C.
Охмелення:
30 IBU
Перше сусло (Hallertauer Magnum),
При кип’ятінні (Spalter Select, Opal).
Рекомендовані пивні дріжджі:
Загальне враження: молоде, нефільтроване і непастеризоване пиво, що по кольору десь між хелесом (Helles) і мерценом (Märzen), яскравіше в хмелевому сенсі і більш виброджене. Можливі варіанти з різним кольором і балансом, але в цілому лишається питким пивом з вмістом алкоголю в районі 4,8% ABV. Баланс коливається від сухого, пряного і світлішого, як у пивоварень St. Georgen чи Löwenbräu (Buttenheim), до солодовіших і темніших версій у франконському регіоні Швейцарії. Перш за все, це стиль – спосіб виробництва простого, питкого пива для місцевих мешканців з використанням місцевої сировини, яке має подаватися свіжим. Найважливіший елемент балансу в цьому випадку – питкість і поживність.
Аромат: помірно інтенсивний аромат німецьких солодів, розмаїтий, хлібний, дещо підсмажений, з легкими натяками на хлібну скоринку. Хмелевий аромат від помірно-низького до помірного, пряний, перцевий. Діацетил в кількостях від дуже низької до низької, можлива присутність сірчаного аромату у незначних кількостях, і дуже незначні прояви зеленого яблука і та інших похідних від дріжджів ароматів. Карамельні, печивні, палені солодові аромати недоречні
Вигляд: від помірно мутного до прозорого, залежно від віку, але ніколи не надміру мутний чи брудний. Колір від золотого до глибокого червоно- бурштинового. Рудувата кремова піна. При подачі з бочки карбонізація може бути низькою, а піна незначною.
Смак: солодовий початок може натякати на солодкість, але фінал помірно сухий чи сухий, дещо гіркий. Виразна і багатошарова солодовість часто включає відтінки підсмаженого хлібу. Хмелева гіркота від помірної до помірно-високої, хмелевий смак – пряний чи трав’яний – від малоінтенсивного до помірно високоінтенсивного. Баланс може схилятися як в бік солоду, так і хмелю, але фінал не солодкий. Помітні карамельні чи палені ноти будуть вадою. Діацетил від дуже низького до низького. Можливі ледь помітні ноти зеленого яблука чи інші похідні від дріжджів відтінки смаку. М’який, солодовий післясмак.
Консистенція: середнє тіло з кремовою структурою і середньою карбонізацією. Повністю виброджений, без надсолодкого чи нудотного враження.
Коментарі: найкращі зразки бурштинового келербіра подаються лише на розлив у багатьох маленьких пивоварнях на Франконщині (оскільки це пиво, яке найкраще смакує свіжим і спосіб подачі є визначальним для стилю). Пляшкові версії навряд чи матимуть свіжість, хмелевий характер і ознаки молодого пива, притаманні розливним версіям.
Історія: до того, як з’явилися регіональні варіації, цей стиль був класичним. Цей перший, старший стиль келербіра подавали у місцевих шинках, і пиво не визрівало в холоді стільки, щоб освітлитися. Багато франконських пивоварень наливали це молоде пиво влітку на фестивалях, наприклад на Аннафесті (святкується з 1840 року у липні в Форхаймі), де його традиційно подають безпосередньо з лагерних танків.
BJCP 2015
Аромат: помірно інтенсивний аромат німецьких солодів, розмаїтий, хлібний, дещо підсмажений, з легкими натяками на хлібну скоринку. Хмелевий аромат від помірно-низького до помірного, пряний, перцевий. Діацетил в кількостях від дуже низької до низької, можлива присутність сірчаного аромату у незначних кількостях, і дуже незначні прояви зеленого яблука і та інших похідних від дріжджів ароматів. Карамельні, печивні, палені солодові аромати недоречні
Вигляд: від помірно мутного до прозорого, залежно від віку, але ніколи не надміру мутний чи брудний. Колір від золотого до глибокого червоно- бурштинового. Рудувата кремова піна. При подачі з бочки карбонізація може бути низькою, а піна незначною.
Смак: солодовий початок може натякати на солодкість, але фінал помірно сухий чи сухий, дещо гіркий. Виразна і багатошарова солодовість часто включає відтінки підсмаженого хлібу. Хмелева гіркота від помірної до помірно-високої, хмелевий смак – пряний чи трав’яний – від малоінтенсивного до помірно високоінтенсивного. Баланс може схилятися як в бік солоду, так і хмелю, але фінал не солодкий. Помітні карамельні чи палені ноти будуть вадою. Діацетил від дуже низького до низького. Можливі ледь помітні ноти зеленого яблука чи інші похідні від дріжджів відтінки смаку. М’який, солодовий післясмак.
Консистенція: середнє тіло з кремовою структурою і середньою карбонізацією. Повністю виброджений, без надсолодкого чи нудотного враження.
Коментарі: найкращі зразки бурштинового келербіра подаються лише на розлив у багатьох маленьких пивоварнях на Франконщині (оскільки це пиво, яке найкраще смакує свіжим і спосіб подачі є визначальним для стилю). Пляшкові версії навряд чи матимуть свіжість, хмелевий характер і ознаки молодого пива, притаманні розливним версіям.
Історія: до того, як з’явилися регіональні варіації, цей стиль був класичним. Цей перший, старший стиль келербіра подавали у місцевих шинках, і пиво не визрівало в холоді стільки, щоб освітлитися. Багато франконських пивоварень наливали це молоде пиво влітку на фестивалях, наприклад на Аннафесті (святкується з 1840 року у липні в Форхаймі), де його традиційно подають безпосередньо з лагерних танків.
BJCP 2015
Оскільки технічні можливості можуть варіюватися в залежності від пивоварні, або якщо Вам потрібна додаткова інформація, будь ласка, зв’яжіться з нами.