Ірландський хімік-пивовар – Корнеліус О’Салліван, (20 грудня 1841 — 8 січня 1907), народився в сім’ї купця Джеймса О’Саллівана з Бандона, графство Корк, отримав місцеву освіту. Пізніше, за успіхи у навчанні був удостоєний стипендії для вивчення хімії у Королівській Школі, а пізніше у Королівському Хімічному Коледжі, де був помічником професора Августа Вільгельма фон Гофмана. З часом доєднався до професора Гофмана у його роботі в Берліні. Згодом, завдяки впливу Гофмана отримав посаду пивовара та хіміка у відомій Bass & Co. у Бертон-он-Трент, Стаффордшир – великому центрі англійського пивоваріння. Тут він застосував свої хімічні знання та здібності для оригінальних досліджень у наукових і практичних питаннях пивоваріння і врешті став головою наукового та аналітичного персоналу компанії, цю посаду він обіймав до кінця своєї кар’єри. Його дослідження ферментів та їх роботи в залежності від температурних режимів, нарешті пролили світло на всі процеси які відбуваються під час затирання. Ці дослідження дозволили впливати на остаточні показники якості та смаку готового пива, і зробили прорив у науковому розуміння пивоваріння, як складного технологічного процесу. У 1876 році він був обраний членом Хімічного Товариства, а в 1884 році був нагороджений медаллю Лонгстаффа за свої дослідження хімії вуглеводів. У 1885 році він був обраний членом Королівського товариства. Корнеліус О’Салліван помер вдома в Бертон-он-Трент в 1907 році і був похований поблизу Бендона.
