На початку створення баварського «Закону про Чистоту Пива» у 1516 році до складу дозволених компонентів не було внесено пивних дріжджів. Це сталось через те, що пивовари (та ті хто складали цей закон) не мали гадки про природу дріжджів. Вони гадали, що те що виділяється в осаді під час бродіння як осад, є забрудненням яке відділяється від пива під час бродіння, тогочасне розуміння процесу бродіння виглядало як очищення пива і що як раз це очищення вивільняє алкоголь (тобто алкоголь присутній з самого початку і за рахунок часу відбувається очищення пива). У сучасній версії німецького федерального закону про чистоту пива, дріжджі додані до переліку дозволених інгредієнтів. Проте, лише пиво, виготовлене на основі ячмінного солоду, може зброджуватись дріжджами верхового або низового бродіння. А от пиво виготовлене з пшеничного, житнього або іншої не ячмінної сировини може зброджуватись лише верховими дріжджами, або ж не може носити може носити назву «пиво». Отже як будь де у світі, можна вироблять ель або лагер з ячмінного солоду, але з використанням житнього чи пшеничного солоду ви можете виробляти Roggenbier або Hefeweizen. Але звісно цей закон не поширюється за межі Німеччини і вам ніхто не зможе заборонити зварити WeizenLager деінде.
